Я забув запитати
Чому ти весь час пропадаєш безслідно?
Я втомився чекати
Бо насправді тобі ніхто не потрібен
Кожен день це прекрасна мить
Мені кажуть так, я не вірю їм
Допоки не зустріну смерть
Я цього не збагну
Допоки не обійму її
ЇЇ
Я
Буду тут
Байдуже, що може
І дарма
І дарма
Час не грає ролі
Бо останнє «прощавай»
Це лиш «до скорого»
Я забула сказати
Чому кожен раз пропадаю безслідно
Я хотіла би знати
Що для мене є по-справжньому цінним?
Кожен день це прекрасна мить
Мені кажуть так, я не вірю їм
Допоки я зникатиму
Я цього не збагну
Допоки не повернусь
Тоді
Тоді
Я
Буду тут
Байдуже, що може
І дарма
І дарма
Час не грає ролі
Бо останнє «прощавай»
Це лиш «до скорого»
Доки смерть
не розлучить нас на вічне забуття
Згоримо, щоб цього не сталось
Я повернусь, я чекатиму там де
Дороги наші розійшлись в боки
Ці дороги розійшлись в боки
І все закінчиться колись
І все закінчиться колись
Я
Буду тут
Байдуже, що може
І дарма
І дарма
Час не грає ролі
Бо останнє «прощавай»
Це лиш «до скорого»